Звідки в нас прагнення бути кращим?
Чим живиться прагнення до істини, краси, досконалості, щастя?
Що поєднує нас із Творцем, ріднить і тягне досліджувати глибини свого Я, стосунків, світу?
Це наше спільне з Богом дитя – наша Душа. Якщо ми одного разу вирішуємо її відкрити, довіряючись Творцеві, то вогонь усередині нашого Храму розгоряється все яскравіше. Тоді Душа змушує особистість вирушити в незвідану дорогу.
Це прагнення спрямоване у майбутнє і водночас творить його. Як ми творимо самі того не знаючи, свій завтрашній день.
Але є нюанс. Це не повинно бути недосяжною морквиною перед носом.
Простіше кажучи, вийшовши надвір, бажання бути милосердним треба застосувати. І так сходинка за сходинкою, день за днем, рік за роком. Зростання Душі відбувається непомітно.
Другий нюанс. Вирушаючи у своє минуле, ми намагаємося знайти відповіді на ті питання, які зараз виникають. А там ми були тими, які були на той момент, зараз уже інший час, ми інші, якість енергій інша, інформація нова, час, епоха… Еволюція продовжується.
Тобто, ті відповіді, які ми шукаємо у підсвідомості, вони і зараз довкола нас.
Важливо визначитися із цим, почати уявляти свій шлях, мету життя та свій розвиток. Хоча б тому, що є два шляхи розвитку нашого майбутнього, еволюційний та інволюційний, або висхідний та низхідний, творець чи матеріал для творців реальності.
Майбутнє ми будуємо самі, коли рухаємося шляхом еволюції.
Мені не зрозумілий шлях у якусь порожнечу. Навіщо, який у цьому сенс?, як має працювати творча свідомість, щоб вести в ніщо, де ніхто в цьому ніщо, якимось чином отримуватиме вічне блаженство? І ще й так, щоб від цього комусь стало тепліше і світліше?
Як особистість, нас могла створити лише найвища Особа, Творець.
Ніщо/щось і ніде/ніяк – не має такої здатності.
Всесвіт – як мислеобраз, є всесвіт Того – чия ця думка.
І з цього можна брати матеріали та фарби для полотна життя.
Потрібно навчитися це робити – бути Со-Творцем.
©Мудровська Галина
(UA) Творча уява та Штучний Інтелект
Духовное развитие — объединение мудрости и метода