Сам собі режисер

З усіх мистецтв, для нас найважливішим є кіно про наше життя, в якому ти сам собі і режисер, і оператор, і інша команда, і завдання всього твого життя – стати майстром своєї справи і зняти шедевр.

З ростом і розвитком усвідомленості, кожна людина переконується на власному досвіді, що люди не тільки самі виробляють думки, направляючи їх як промінь проектора на екран, який доступний для перегляду усіма іншими, на хвилиночку, але і в певному аспекті є їх результатом.

Тобто ми є не тільки носіями свідомості, а й одночасно його продуктом; як його ж продуктом є і все інше навколо нас, що всі ми колективно створили.

Відокремити творіння від творця, хто цю реальність створив і фіксує, – неможливо, вони тотожні. Даний нам світ щомиті створюється і в ту ж мить – зникає. Якби все було по-іншому – все колишнє залишалося б з нами і уявлялося б у вигляді безперервного нагромадження на нього нового.

Іншими словами, ми генеруємо, розгортаємо нове майбутнє прямо зараз і все разом, згідно якоїсь загальної попередньої домовленості, про яку не пам’ятаємо, і не знаємо, як цей процес працює. Правда, це потужний і чудовий механізм – дар, якщо врахувати вільну волю кожної людини творити нову реальність?

«І якщо ти не чуєш мене, напевно ти на іншій частоті» Б. Г.

Наші внутрішні, що випромінюють світло, думки, проектори, налаштовані на різні частоти, ми рідко потрапляємо в синхронність і резонанс навіть з близькими людьми. Як результат ми малоефективні, і непродуктивні, і не щасливі, і хворі ..

Кожен допускає появу на екрані своєї реальності, а результатом стає те, що він пропонує її, як свій творчий продукт, як дарунок – всім іншим. Так ми всі пов’язані і живемо в тому, що створюємо один для одного. Ні про яку ізольованість думки – мови бути не може. А про відповідальність за думки – так. Наприклад, тварини є заручниками мислетворчості людей, вони втомилися від нестачі любові і турботи, і від страждань, яких так багато в їхньому короткому житті. І це тільки один приклад.

Відповідь в оволодінні своїм мисленням творчим.

Яке щось створює. Для інших.

Це обов’язково стати і бути собою.

Займатися улюбленою справою по життю, черпати звідти енергію, синхронізуватися, входити в резонанс собі подібними, разом створювати нове небувале.

Нас вчили вмінню бачити речі певним чином як єдино можливі, і тепер картина світу обертається нездатністю уявити нічого, що виходить за її межі. Але тільки вихід за ці межі відкриває шлях до технологій, заснованих на резонансі.

Образ жизни и мыслетворчество.