Людська свідомість, неадекватне мислення людини, якi спотворюють реальність, є причиною хвороб тіла.
Сенс у тому, що людина власними думками породжує свої – хвороби чи здоров’я, щастя чи нещастя, розвиток чи забуття… А думка – це інформація, думка – це сила, воля. Думка це – світло.
Навіщо людина вчиняє з собою так, щоб потiм хворіти і чому вона сама робить себе нещасною? Рідко хтось замислюється про це, вважаючи, що голова для того, що у нiй є, а думки в ній з’являються і зникають самі собою. Ось лише деякі думки «застрягають» і крутяться, крутяться, тому з ними треба йти до психолога. Як це відбувається? – Найчастіше без участі «мислителя», самі собою, тобто. несвідомо.
Хвороба виникає у тому випадку, якщо з будь-якої причини, наприклад, тривалого стресу, енергетичного вампіризму, неадекватного світогляду, в організмі спостерігається зниження енергетичного статусу. Якщо всі ці процеси супроводжуються негативним уявним діалогом і відповідними реакціями, органи та системи організму втрачають свою цілісність, тому що порушився інформаційний гомеостаз і фізично імунітет «просів». Для того, щоб протидіяти зниженню життєвих сил, було фізично закладено такий алгоритм: організм «перекладає» один із своїх органів або на нижчий енергорівень – це хронічний перебіг хвороби, або в стресовий режим, це запальний процес.
Виходячи з голографічного принципу побудови організму, можна стверджувати – все те, що відбувається у малому, відбувається й у більшому. Захворів один орган, інформація про це є у будь-якій точці тіла. Тобто. інформаційні поля клітин, накладаючись один на одного, утворюють загальне інформаційне поле організму – його інформаційний гомеостаз, який є основою гомеостазу фізіологічного, який і забезпечує організму існування та гнучку відповідь на шкiдливі впливи зовнішнього середовища. З принципу зворотного зв’язку можна стверджувати, що в живому організмі всі клітини знаходяться під постійним впливом і контролем загального інформаційного гомеостазу всього організму.
При гострому дефіциті енергії організм добирає недостатній потенціал за рахунок вимикання менш важливих для життя ділянок енергоінформаційного обміну. Відбувається збій – складна інтерференційна картина голографічного польового каркаса втрачає чіткість, з’являються спотворення. За рахунок цього фізіологічний гомеостаз виходить на якісно інший, мінімальний енергетичний рівень, при якому організм намагається зберегти життя.
Вилікування досягається за рахунок насичення енергією всього організму.
Але це лише половина справи. Друга половина – зусилля щодо зміни мислення, а це може зробити тільки сама людина.
Зростання енергетики в капсулі Природний налаштувач